Где находится ужгород на карте украины

Регионы в этой стране

Города в этом регионе

Улицы в этом городе

Найденные адреса и улицы:

Проложенные маршруты:

Ужгород на карте Украины. Узнать где находится, получить координаты и посмотреть фото Ужгорода

Ужгород, Украина

Населенный пункт Ужгород имеет координаты 48.63° северной широты и 22.25° восточной долготы. Высота над уровнем моря 110 метров.

Ужгород занимает 2514 место по численности населения, находясь между Гуарапуава Бразилия (2513 позиция) и Бингемтон США (2515 позиция).

Посмотреть фото можно по ссылке.

Также Вы можете увидеть панорамные снимки Ужгорода. Для этого перейдите в Слои - Панорамы и совершите виртуальную прогулку. Если панорама недоступна на карте, то посмотрите ее на Google Maps

Узнайте точное время и долготу дня в Ужгороде.

Ужгород на карте Украины:

Города Украины в часовом поясе Europe/Kiev

* Все населенные пункты Украины в нашей базе данных находятся в одном часовом поясе Europe/Kiev.

ТОП-5 городов с замечательным видом со спутника

Простая игра, в которой надо угадать к какой стране относится столица.

Бельмопан - это Нидерланды

Вариант 1

Бельмопан - это Доминиканская Республика

Вариант 2

Бельмопан - это Тайвань

Вариант 3

Бельмопан - это Австрия

Вариант 4

Бельмопан - это Монсеррат

Вариант 5

Бельмопан - это Белиз

Вариант 6

Ужгород, Украина — все о городе с фото

Видео: Ужгород

Основные моменты

Население Ужгорода разнообразно. Здесь, помимо украинцев, проживают венгры, словаки, румыны, немцы, русские и представители других национальностей.

Ужгород считается одним из древнейших городов Украины. Его богатая история привлекает сюда многочисленных иностранных туристов. Здесь находятся старинные замки и храмы, многочисленные музеи и театры, а знаменитая липовая аллея в период цветения никого не оставит равнодушным.

Ужгород отлично подходит для романтических путешествий молодоженов. Старинные улицы, аромат кофе, доносящийся из многочисленных кофеен, и головокружительный запах сакуры делают отдых в Ужгороде незабываемым. А пригородные районы этого закарпатского города получили популярность у любителей активного отдыха.

Климат и погода

Климатические условия Ужгорода носят умеренно-континентальный характер. Зима в городе мягкая, но снежная. В летний период отмечается умеренно теплая погода. Такие приятные климатические условия обусловлены защищенностью города от сильных холодных ветров Карпатскими горами.

Летом средняя температура воздуха превышает +20 °С. В самый холодный месяц, январь, воздух охлаждается до +2 °С. Наибольшее количество осадков отмечается летом (в июне и июле).

Многие туристы предпочитают приезжать в этот потрясающий карпатский город весной, когда улицы города преображаются до неузнаваемости. Великолепие цветущей горной сакуры, ее волшебный аромат, разливающийся по всему городу, привлекают многочисленных туристов со всего мира.

Природа

Природа Закарпатья удивляет своей неповторимой красотой. Величественные горы соседствуют с живописными долинами. В окрестностях Ужгорода встречается немало бурных горных речек, которые, спадая с высоких скал, образуют прекраснейшие водопады. Так, в Межгорском районе, который находится рядом с курортом, располагается водопад Шипот, признанный одним из самых красивых в украинском Закарпатье.

Сам Ужгород окружен густыми лесами, в которых преобладают дубы, грабы, буки, ели. Эти леса облюбовали лисы, барсуки, дикие кабаны, олени, косули, рыси. Горные реки полны речной форели, из которой местные жители научились готовить превосходные блюда.

С высоты птичьего полета Ужгород напоминает сад. На его территории разбито множество прекраснейших скверов и парков, которые летом спасают горожан и туристов от зноя.

Достопримечательности

Богатая история Ужгорода и его удачное географическое положение обеспечили город различными историческими и культурными достопримечательностями. Главным символом города многие называют Ужгородский замок, построенный в начале IX века. Он считается одним из наиболее сохранившихся оборонных сооружений Средневековья в Украине. Сегодня здесь располагается музей архитектуры и быта, в котором представлена увлекательная экспозиция, рассказывающая об истории и культуре Закарпатья.

Главным католическим храмом Ужгорода называют Крестовоздвиженский кафедральный собор. Примечательно, что роспись внутренних помещений церкви выполнена закарпатскими художниками. Неподалеку от храма находится здание бывшей епископской резиденции, в котором планируется в скором времени открыть епархиальный музей.

Ни одна экскурсия по древнему Ужгороду не обходится без осмотра древнейшего храма Закарпатья — Горянской ротонды. Этот уникальный памятник византийской культуры построен в XIII веке. Большое внимание в ротонде привлекают прекрасно сохранившиеся, созданные в XIV веке итальянскими мастерами, фрески.

Излюбленным местом для прогулок не только горожан, но и туристов является пешеходная улица Корзо. В переводе с итальянского языка название улицы переводится как «место для прогулок». Вдоль улицы Корзо располагаются многочисленные кафе, ресторанчики, магазины, сувенирные лавки.

Символом Ужгорода является самая длинная в Европе (более двух километров) липовая аллея, протянувшаяся вдоль набережной Ужа. Благодаря собранию различных сортов деревьев аромат липовых цветов здесь держится все лето. А в мае на всей территории города расцветает сакура, которая также стала визитной карточкой Ужгорода.

Питание

Многочасовые прогулки по прекрасным улочкам Ужгорода нагоняют аппетит. В этом случае надо обязательно заглянуть на улицу Корзо, где располагается большинство известных ресторанов и кафе города. Все заведения общественного питания в Ужгороде предлагают своим посетителям богатое меню, где можно встретить как традиционные блюда украинской кухни, оригинальные гуцульские угощения, так и знаменитые шедевры европейской кулинарии. В одном и том же заведении можно заказать превосходное украинское сало с горилкой, а на десерт вам принесут непревзойденный венский бисквит с ароматным французским вином. Стоимость питания в ресторанах Ужгорода близка к европейскому уровню. За стандартный обед придется заплатить около 20–30 $.

Далеко за пределами города большую известность получили великолепные кофейни Ужгорода. Интересно, что нет в городе двух одинаково оформленных заведений. Стоит отметить, что кофе для коренного жителя Ужгорода является особым напитком. Обычно вместе с кофе в Ужгороде заказывают бесподобные десерты и выпечку, которая по своему вкусу не уступает знаменитым французским и венским бисквитам.

Проживание

Гостеприимный Ужгород обладает огромным количеством выгодных вариантов для проживания. Здесь можно расположиться в роскошных апартаментах, тихой гостинице, маленьком гестхаусе, а можно провести ночь в частном доме и хостеле. Среди иностранцев большой популярностью пользуется четырехзвездочный отель Old Continent. В его просторных номерах присутствует вся необходимая для шикарного отдыха мебель и техника. Стоит отметить, что за сутки пребывания в таком отеле придется заплатить примерно 150 $ с человека.

Многие туристы выбирают для отдыха многочисленные пансионаты и гостевые дома. Качество номеров в них ничуть не хуже, чем в именитых отелях, а цены на проживание существенно ниже. В номерах таких домов присутствуют телевизоры, кондиционеры и даже интернет. Туристу подобное жилье обойдется в 80–100 $ за сутки.

Самым выгодным вариантом для проживания в Ужгороде считаются частные дома. Как правило, хозяева такого жилья сдают иностранцам чистые и ухоженные комнаты, где присутствует вся необходимая техника и мебель. Такие комнаты стоят всего 30–50 $ в сутки.

Развлечения и отдых

Прекрасный Ужгород принимает гостей круглый год. Здесь есть на что посмотреть и чем заняться не только летом, но и зимой. В летний период Ужгород привлекает в основном молодежь, которая не только интересуется местными достопримечательностями, но и жаждет приключений. Здесь организовываются увлекательные походы в горы и восхождения на известные вершины Закарпатья. Самой популярной считается экскурсия на самую высокую гору Украины — Говерлу. Кроме того, в окрестностях Ужгорода можно заняться рафтингом, искупаться в живописных горных озерах, совершить незабываемые прогулки на велосипедах или лошадях по природным красотам региона.

Большую популярность окрестности города получили среди рыбаков, которые стремятся приехать сюда летом, чтобы выловить самый желанный трофей — речную форель.

Зимой же перед туристами открывается совершенно иной Ужгород. Его окрестности славятся потрясающими склонами холмов и гор, где можно покататься на горных лыжах, сноуборде, а также тюбинге. Не менее интересны походы в зимние Карпаты. Заснеженные вершины гор, морозный свежий воздух привлекают многочленных поклонников экологического туризма.

Многие иностранцы приезжают в Ужгород, чтобы насладиться великолепным вкусом знаменитых карпатских вин. В городе имеется крупный дегустационный винный зал «Шардоне». Здесь можно не только попробовать изумительные вина «Кагор», «Спокусница», «Шардоне», «Старинный замок», но и больше узнать об истории винодельческого дела Закарпатья и всей Украины.

Молодые люди после насыщенного дня предпочитают закончить вечер в одном из многочисленных баров и клубов Ужгорода. Большинство подобных заведений работает до самого утра.

Покупки

Помимо прекрасной природы и великолепных достопримечательностей Ужгород также славится магазинами и торговыми центрами, где можно совершить полезные и приятные покупки. Центр города пестрит бутиками известных мировых брендов. Здесь можно подобрать изысканные предметы одежды и аксессуары к ним по сравнительно невысокой цене.

Сувенирную продукцию можно найти в специализированных палатках и магазинах, находящихся на главных туристических маршрутах. Большинство из них сконцентрировано на улице Корзо. Здесь можно приобрести великолепные оригинальные деревянные статуэтки, писанки, шкатулки, разную кухонную утварь. Большим спросом пользуются керамические изделия с символикой Закарпатья и Ужгорода. Иностранные туристы при покупке сувениров для своих родных отдают предпочтение вязаным вручную варежкам, шарфикам, шапкам, носочкам и другим предметам одежды. Здесь также можно найти и теплые пледы и одеяла.

Транспорт

Транспортная сеть Ужгорода представлена автомобильным, железнодорожным и авиационным транспортом. В настоящее время интенсивное развитие получила железная дорога, которая связывает закарпатский город с крупными населенными пунктами Украины, России, Беларуси и Евросоюза. Кроме того, на территории города с 1947 года действует малая закарпатская железная дорога, которая проходит через центральный район города и связывает его с Подзамковым парком.

С передвижениями по Ужгороду у иностранцев не возникает проблем. Автобусные маршруты проложены по всей территории города.. Стоимость поездки в городском транспорте не превышает 0,5 $. Стоит отметить, что большинство иностранных граждан предпочитают путешествовать по городу не на общественном транспорте, а на частных такси. Правда, за одну поездку на этом транспорте придется заплатить почти 3 $.

На территории города располагается крупный аэропорт, получивший статус международного. Местная авиакомпания организовывает регулярные рейсы в крупнейшие центры страны. Также авиасообщением центр украинского Закарпатья связан с близлежащими столицами европейских государств.

Связь

Ужгород обладает самыми современными системами связи и телекоммуникаций. В городе осуществляют работу крупнейшие государственные сотовые операторы, которые предоставляют услуги и мобильного интернета. Стоит отметить, что большинство туристов, приезжающих в Ужгород, приобретают сим-карты местных операторов для разговоров с родными. Такой вариант оказывается более выгодным, чем открывать международный роуминг. Разговоры с соседними странами обойдутся иностранцу всего в 0,1-0,5 $ за минуту.

Во всех районах города можно найти крупные интернет-кафе с бесплатными точками Wi-Fi. В последнее время особой популярностью у молодых людей пользуется мобильный интернет. Его стоимость составляет примерно 1 $ за 1 Мб трафика.

В городских отделениях связи Ужгорода можно воспользоваться услугой международного звонка. Одна минуту разговора с городами России или Беларуси обойдется примерно в 2,5 $.

Безопасность

Тихий и спокойный Ужгород считается относительно безопасным городом. Тяжких преступлений в отношении иностранных граждан здесь не было зафиксировано. Правда, как и в любом крупном населенном центре, здесь существует опасность столкнуться с ловкими мошенниками. Иностранным туристам рекомендуется в общественных местах не выставлять напоказ ценные вещи, дорогие предметы, ювелирные украшения. Это, несомненно, привлечет внимание хитрых карманников.

Санитарная ситуация в Ужгороде оценивается специалистами как благоприятная. Опасных заболеваний здесь нет. Чистейший горный воздух, множество источником родниковой воды сделали Ужгород популярным закарпатским курортом.

Бизнес-климат

Широкие туристические возможности Ужгорода высоко оценены многочисленными бизнесменами. С каждым годом курорт привлекает все большее количество туристов, в том числе и из стран Евросоюза. Для получения прибыли от наплыва иностранных граждан необходимо вкладывать большие средства в развитие и усовершенствование туристической отрасли.

Множество инвесторов из стран Европы и Ближнего Востока уже в настоящее время являются спонсорами строительства современных гостиничных комплексов, крупных торговых и развлекательных центров в Ужгороде.

Недвижимость

Благодаря великолепному географическому положению, мягкому климату, неповторимой природе, развитой инфраструктуре, Ужгород и его недвижимость получили высокую оценку крупных мировых риэлторских компаний. Покупка квартиры или дома в этом потрясающем городе обеспечит вам не только выгодное вложение денег в свой отдых, но и позволит в будущем приумножить свой капитал.

Замечено, что за последние годы недвижимость Ужгорода поднялась в цене в несколько раз. Так, за однокомнатную квартиру в спальном районе города придется заплатить около 30 000–45 000 $. Внимание большинства иностранцев привлекают шикарные загородные дома, которые обойдутся своему покупателю в 60 000–80 000 $.

Стоит отметить, что в Ужгороде не существует каких-либо ограничений в продаже недвижимости иностранцам. Обязательным условием для подобной сделки является лишь выплата единовременного налога, который составляет около 5 % от общей суммы.

Советы туристу

Для приятного и безопасного отдыха в этом удивительном городе необходимо придерживаться некоторых основных правил поведения. Население Ужгорода отлично разговаривает на русском языке. Проблем в общении с горожанами не возникнет. Только стоит учитывать, что местные жители не любят обсуждать с иностранцами особенности государственной политики.

Все расчеты за покупки и услуги осуществляются только в национальной валюте — гривнах. Обменять иностранные деньги на украинские купюры можно в любом государственном обменном пункте. Местные органы правопорядка не рекомендуют туристам обращаться к нелегальным валютчикам. Зачастую подобное обращение оборачивается мошенничеством в отношении иностранных граждан.

Путешествовать по окрестностям Ужгорода рекомендуется только с гидом. В горах множество опасных мест, к тому же очень часто здесь встречаются дикие животные.

Ужгород — Вікіпедія

У́жгород (угор. Ungvár, словац. Užhorod) — місто на річці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 811 км від Києва, на кордоні зі Словаччиною.

Місто біля підніжжя Карпат є найменшим обласним центром країни, проте має багату й давню історію. Засноване у IX столітті. Воно опинилося під владою Угорщини, а пізніше — Австро-Угорщини. Було довгий час фортецею роду Другетів. Ужгород розвивався як промисловий та культурний центр Закарпаття. У 1919 році був столицею Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини, 1945-го перейшов до УРСР, з 1991-го — в складі незалежної України.

Серцем Ужгорода є його замок, численних туристів також приваблюють костел, синагога та резиденція єпископа. У 1646 році під егідою Ватикану проголошено Ужгородську унію та утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.

Повідомлення Аль-Ідрісі у 1154 р. є найдавнішим письмовим джерелом, в якому згадується Ужгород. Як свідчать історичні документи, місто з часу свого першого згадування фактично до кінця Першої світової війни мало тільки одну назву: Унґвар (видозміни Гункбар, Гунґвар, Онґвар). Саме слово складається з двох частин: «Унґ» і «вар». Що стосується другої з них, тут вчені одностайні, позаяк слово «вар» в угорській мові означає «укріплення, фортеця, замок» (в угорську мову воно потрапило з іранської). Також великі дискусії викликає етимологія слова «Унґ». У 1860 р. один з перших істориків міста Карой Мейсарош (1821—1890) стверджував, що «Унґ» нібито означає «швидкий». Тим часом для визначення вказаного поняття в слов'янських мовах вживаються зовсім інші слова. Один з дослідників Еде Маукс, спираючись на те, що серед кочівних тюркських народів вожді племен називалися «онґ», і оскільки, відповідно до історичних праць угорського автора Аноніма (поч XIII ст.) Арпад — один з вождів древніх угрів наприкінці IX ст. — на початку X ст. — захопив Ужгород, то і фортеця (місто) отримала назву «Онґвар» («Унґвар»). Однак, як з'ясувалося, Арпад мав титул «юлі» або «Дюли» (з чого пізніше виникло власне ім'я Дюла), а не «онґ». Не підтверджується й припущення Пала Ясої, що ця назва походить від імені посла східно-римського імператора Феодосія Онегеса, спрямованого до короля гунів Аттіли (V ст.). Іван Раковський вважав, що назва Унґвар більш слов'янська, ніж Ужгород, і походить від таких слів, як Уґ (Унґ), що означає Південь (річка Унґ (Уг по-словацьки) сьогоднішній Уж, тече на південь) і слова «твар» (творити, твердиня, фортеця), з якого випала буква «т» і воно отримало форму вар. У першій половині XIX ст. видатний славіст Павел Шафарик (1795—1861) штучно з назви Унґвар утворив назву Угвар. З цієї назви пізніше була зроблена калька «Оуґгород». Паралельно з цим викладач Ужгородської духовної семінарії Андрій Балудянський (1807—1853) створив форму «Унґоград», переклавши угорське слово «вар» (замок, укріплення) на слов'янське «град», однак жодна назва не прижилася. У середині XIX ст. нарешті з'являється і назва Ужгород. Виникло воно під впливом підйому національних рухів руського населення краю, особливо в часи угорської революції 1848—1849 рр.. Кому належить авторство у створенні цієї назви, поки невідомо, проте існують уявлення, яким чином воно утворено. Замість елементу «Унґ» вжито слово «Уж», а угорське «вар» («замок, фортеця») перекладено слов'янським словом «город». Нова назва міста — «Ужгород» — у той час не прижилася. Нею спорадично користувалися до кінця 1860-х рр.. лише деякі з представників місцевої інтелігенції (наприклад, Олександр Духнович). Населення ж краю, як писав у 1869 р. І. Раковський «з недорозумінням звертається до священиків з питанням. Що це за місто Ужгород, де воно?». Ця назва на той час не прижилася. Про неї згадали лише після Першої світової війни, коли Закарпаття відійшло до Чехословаччини і нова влада вирішила слов'янізувати назви міст та сіл краю. З того часу, за винятком короткого періоду (1938—1944), коли Закарпаття входило до складу Угорщини, офіційно вживається назва Ужгород.

Герб Ужгорода — офіційний герб міста, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року. Являє собою німецький щит на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками і двома гронами винограду на них.

Виноградна лоза в символіці міста відома з 1635 року, коли місто використовувало печатку з малюнком виноградного куща з трьома лозами та двома гронами. Герб на печатці обрамлював напис: «Sigillum civitatis Ungvariensis». Кольорове зображення герба Ужгорода відоме з 1701 року^[2].

Водночас австрійські геральдисти XIX століття (К.Лінд, Г. Ґ. Штрель) подають герб Ужгорода в іншій кольоровій гамі: на червоному тлі з зеленої землі ростуть три зелені виноградні лози з двома золотими ґронами. Цікаво, що 1939 р. (користуючись, очевидно, працею Г. Ґ. Штреля як першоджерелом) саме в таких барвах герб Ужгорода (як один з елементів) відтворив у своєму проєкті «великого державного герба УНР» український геральдист у Празі М. Битинський^[3].

12 грудня 1905 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини у своєму листі переслало в Ужгород офіційний опис герба: «Щит в стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ з трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному грону, а з кожної з трьох лоз звисає по одному зеленому листку».

На будівлі міської лікарні в 1913 році був зображений герб, де лози й листя винограду були вилиті із золота. Саме така кольорова гама вважається «справжньою», тобто такою, яка відповідає первинному вигляду герба.

Рельєф та гідрографія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж (105 км в межах України). Територія міста становить 41,56 км². Протяжність міста з півночі на південь — 12 км, зі сходу на захід — 5 км. Найвища точка Ужгорода — гора Велика Дайбовецька — 224 м. Площа зелених масивів і насаджень становить 1574 га, крім цього, Ужгород оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша за лівобережну. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 4 пішохідно-транспортних 2 пішохідні та 1 залізничний.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний, з жарким літом і м'якою зимою. Значно впливає на клімат міста захищеність Карпатами від холодних вітрів з півночі.

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 11,1 ° С) зафіксована в 1964 р., найвища (4,1 ° С) — у 1936 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (17,6 ° С) спостерігалась у 1902 і 1979 рр., найвища (23,6 ° С) — у 1994 р. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 32,0 ° С) зафіксовано 9-10 лютого 1929 р., абсолютний максимум (38,6 ° С) — 15 липня 1952.

В останні 100—120 років середньорічна температура повітря в Ужгороді підвищилася приблизно на 1,0 ° С. Найбільше підвищення температури в першій половині року.

У середньому за рік в Ужгороді випадає 748 мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому і квітні, найбільше — у червні та липні.

Мінімальна річна кількість опадів (443 мм) спостерігалась у 1961 р., максимальна (1134 мм) — у 1980 р. Максимальну добову кількість опадів (75 мм) зафіксовано у червні 1892 р.

У середньому за рік у місті спостерігається 156 днів з опадами; найменше їх (9) у жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку в Ужгороді утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому становить 73 %, найменша вона у квітні (63 %), найбільша — у грудні (84 %).

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

В Ужгороді багато парків та скверів, серед яких: ботанічний сад (загальнодержавного значення), 10 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, а також дві ботанічні пам'ятки природи й дві гідрологічні пам'ятки природи.

• Ужгородський ботанічний сад
• Боздоський парк, Липова алея, Палісадник обласної лікарні, Палісадник університетської бібліотеки, Палісадник хімкорпусу держуніверситету, Партерний сквер, Підзамковий парк, Рокарій ЗАТ «Закарпатліс», Сквер міськлікарні, Сквер Т. Масарика
• Кипарис болотний, Ясен Масарика
• Джерело № 1, Свердловина № 221
• Завдяки м'якій зимі, в Ужгородському ботанічному саду росте дерево секвоядендрону гігантського, вік якого близько 100 років.

Рання історія[ред. | ред. код]

На території Ужгорода виявлено залишки поселень, найдавніші з яких налічують понад сто тисяч років. Упродовж давніх віків через територію сучасного міста пройшло чимало племен і народів: гуни, авари, бургунди даки, кельти, сармати. Одними з перших відомих засновників ужгородського поселення були білі хорвати, які у другій половині 1-го тисячоліття заселили територію сучасного Ужгорода^[4]. Поселення називалося Онґвар (або Унґвар, чи Гунґвар, чи Унґювар).

Протягом століть історично склалися три центри міста: Горяни, Замкова гора і Радванка.

Горяни — село, нині в складі міста Ужгород.

У складі Угорського королівства (903—1526)[ред. | ред. код]

У IX столітті більш укріплене городище-замок на Замковій горі перетворилося у ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов'янського князівства очолюваного князем Лаборцем. На заході князівство Лаборця межувало з Великоморавським князівством, а на півдні — з Першим Болгарським царством. Можливо, що Ужгородське городище в якийсь час входило до їх складу. У 894 році угорські племена під керівництвом сакрального вождя Алмоша та військового вождя Арпад, а протягом чотирьох днів штурмували фортецю міста, у якій оборонявся князь Лаборець зі своїми воїнами. Але сили були нерівними, і князь та його військо були перебиті. Саме городище було спалено, та через деякий час знову відбудовано вже новими господарями. Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1086 році Ужгород був атакований половцями хана Кутеска та взяти його вони не змогли.

У 1241–1242 роках татаро-монгольські племена під керівництвом хана Батия спалили місто^[4]. Нове місто (Унгуйвар) — Новий Ужгород за наказом угорського короля Бели IV, 1248 року будують на новому місці, у сучасному мікрорайоні Горяни. Тут також збудували нову фортецю і поруч з нею церкву (Горянська ротонда).

1290 року новим господарем міста стає канцлер Угорського королівства — Омодей Аба. Під час феодальних міжусобних війн на початку XIV століття, значних руйнувань зазнав і Ужгород. У 1312 році новим господарем міста-фортеці став Петро Пете, який вже 1315 року піднімає повстання проти короля, яке за два роки було придушене.

Епоха графів Другетів[ред. | ред. код]

У 1318 році місто отримало нових господарів — італійських графів Другетів, які володіли ним протягом 360 років^[4]. Філіп Другет будує нову кам'яну фортецю на місці сучасного замку.

Ужгородський замок[ред. | ред. код]

Історія власне середньовічного замку налічує понад тисячу років. Упродовж століть замок неодноразово перебудовувався згідно з вимогами фортифікації середньовіччя. До наших днів від найдревніших споруд його збереглась лише частина фундаменту, сліди якого можна бачити в підземеллях, а також фрагменти карнизів з романським орнаментом. Основна споруда належить до XIV ст. Наприкінці X — на початку XI століття, коли рівнинна частина Закарпаття підпала під владу Угорського королівства, в Ужгороді будується кам'яний замок як адміністративний центр комітату Унг. Це вже була могутня оборонна споруда, про силу якої свідчить той факт, що 1086 року під час набігу половецької орди під верховодством хана Кутеска, яка прорвалась через Карпатські перевали до Дунайської низовини, Ужгородський замок кочівники взяти не змогли.

У період, коли замок перебував у володінні роду Другетів (1322—1691 роки), у фортифікаційному мистецтві відбувалися великі зміни, викликані головним чином появою нових видів зброї, насамперед вогнепальної зброї. Це все вимагало докорінної реконструкції замку, яка була здійснена наприкінці XVI століття з використанням найновітніших досягнень фортифікаційного мистецтва Європи. В Ужгородському замку за проєктом італійських інженерів було проведено певну реконструкцію з метою посилення його обороноздатності — було вимурувано міцніші стіни на певній відстані від палацу, на кожному розі споруджено ромбоподібний бастіон, висунутий за лінію квадрата стін, які ми бачимо ще й сьогодні, що значно посилювало ефективність оборони замку з допомогою артилерії, встановленої на майданчиках бастіонів. Над входом у замковий палац у вигляді барельєфа витиснено на кам'яній плиті чотири дрозди — герб Другетів.

Замок має форму неправильного чотирикутника з бастіоном на кожному розі. Бастіони виступають трохи вперед, що дало можливість успішно вести фланговий бій. На бастіонах, висота яких досягає 10-15 м, розміщувалися гармати, які тримали під обстрілом підступи до замку. Для посилення міцності бастіонів роги їх викладено квадратами з білого каменю. Замок здається майже неприступним. Неприступність його особливо підкреслено з північної сторони масивною гладдю високих стін, позбавлених навіть бійниць. Стіни побудовано в основному з каменю. Північну частину замку захищав кільоподібний бастіон. З трьох сторін замок оточує глибокий рів (8-10 м), через який було перекинуто підіймальний міст. До наших днів збереглися створи для ланцюгів, за допомогою яких міст піднімався.

Навпроти головних в'їзних воріт, на північно-східній частині Замкової гори, на краю крутого схилу, стоїть замковий палац — сувора двоповерхова будова прямокутної форми з XVI століття, на кожному розі якої квадратна вежа. На верхньому поверсі веж, товщина стін яких сягає 2,5-3 м, видно темні отвори бійниць. У фортифікаційній системі замку палац, він же цитадель, займав панівне становище. У разі проникнення ворога на подвір'я замку, захисники його могли успішно продовжувати оборону з палацу, в якого була добре продумана система оборони — з трьох боків палац був оточений глибоким ровом, через який у східній частині було перекинуто підіймальний міст, який у разі підйому зачиняв отвір воріт. При спорудженні замкового палацу будівельники врахували рельєф місцевості, якому в фортифікаційній системі палацу відводилась важлива роль — сам палац є ніби продовженням схилу Замкової гори, на якому він стоїть.

Північну частину палацу споруджено прямо над прірвою, схил настільки стрімкий, що ворог жодного разу не насмілювався штурмувати замок з північного боку. В замковому палаці є просторі підземні каземати, які в мирний час служили коморами, а під час облоги замку — сховом. У підземеллі була також в'язниця та камера катувань. Фасади декоровано білокам'яним ренесансним обрамленням, що частково збереглось до наших днів. Палац має внутрішній затишний дворик, де розміщувався колодязь, видовбаний у скелі, воду якого захисники замку вживали під час тривалих облог. У товстих стінах палацу є таємні ходи, якими можна було потрапити з одного поверху на інший непоміченим. Легенда розповідає і про таємний хід, який з'єднував замок із зовнішнім світом.

1775 року замок було передано імператрицею Марією-Терезією Мукачівській єпархії. У цей період триває незначна перебудова замку, внаслідок якої знищують лицарський зал. Нині у замку розміщується краєзнавчий музей.

Разом із замком розбудовувалось і місто. У 1384 році  завершилося будівництво нового замку, а також відкрито першу в місті школу. Уже 1430 року Ужгород отримує привілеї від короля й офіційно пишеться як «Привілейоване місто Ужгород».

У 1514 році під час великого повстання під проводом Дєрдя Дожі місто було повністю зруйновано.

Після поразки угорців у битві з турками в 1526 році біля Могача Угорське королівство було розділено на три частини одна з яких Трансільванське князівство, друга — центральна Угорщина під владою турків, третя західна та північна Угорщина під владою австрійських Габсбургів. Місто Ужгород на тривалий час стає ареною міжусобних боїв. Так, 1538 року Ужгород відійшов до Трансільванії, а вже 1540 року його захопили австрійські війська. У 1564 році місто знову було атаковано трансільванськими військами.

Нові господарі графи Другети зміцнили роль міста, як економічного та торговельного центру. У цей час відбуваються перебудова замку та будівництво нових церков. Збереглася з того часу і печатка з написом «Печатка міста Ужгорода. 1675 рік», на якій зображено герб міста: щит із двома виноградними лозами, а на них три листки і два ґрона винограду, що вказувало на основне заняття його мешканців. Цей герб існував майже без змін до 1918 року. (мінялася лише барва щитового тла — у XVII—XVIII століттях щит герба був блакитним, у XIX столітті — червоним; на початку XX століття було відновлено давніший варіант із блакитним щитом).

У 1631 році у місті було 10 вулиць, 206 кріпосницьких дворів, 32 дворянські маєтки; а загальна кількість жителів — 1200 осіб. Протягом XVI—XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів: шевський, гончарний, столярний, бондарний. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансильванією і католицькою Австрією. У 1610 році в місті домінувала католицька церква. У 1619 році Ужгород знову захоплюють протестантські війська Трансильванії. Після десятилітнього правління реформатської влади в місто повернулися католики на чолі з графом Другетом. Саме в цьому році, 1646, в Ужгородському замку було зібрано 63 православних священиків і під егідою Ватикану проголошено Ужгородську унію та утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті^[5].

В листопаді—грудні 1648 року, під час Національно-визвольної війни, козаки Богдана Хмельницького здійснили рейд через Карпати за межі Речі Посполитої — в українське Закарпаття, що було під контролем Трансільванії, де були на деякий час взяті околиці Ужгорода^[6].

Визвольна війна під проводом Ференца II Ракоці[ред. | ред. код]

У 1707 році Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці^[4]. Взагалі, Ужгород XVIII століття славився своїми ярмарками. Сюди приїжджали купці зі Словаччини, Німеччини, Угорщини, Молдови, Польщі, Греції, Росії. У цей час було збудовано цілу низку винних підвалів і складів у районі Замкової та Дайбовецької гір. Наприкінці XVIII століття починає розбудовуватися і лівобережна частина міста, де селилися бідняки.

А ось для початку XIX століття характерний економічний розмах. На Закарпатті почав розвиватися капіталізм, хоча і в рамках феодалізму, з'явилися перші фабрики, внаслідок чого площа міста значно збільшилась. У 1837 році в Ужгороді налічувалося 36 вулиць.

У складі Австро-Угорщини (1867—1918)[ред. | ред. код]

Найбільший вплив на Ужгород із політичних подій XIX століття справила Угорська революція 1848—1849 років. 27 березня 1848 року в місті офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині^[4]. Для придушення революції Габсбурзький абсолютизм покликав на допомогу армію царської Росії. Не в силах протистояти їм, визвольна війна зазнала поразки. Монархія була знову відновлена. 1849 року Ужгород став центром Руського округу, нового територіального утворення в Австрійській імперії, але вже 1850 року воно було ліквідовано. У 1863 році в Ужгороді була відкрита перша друкарня з українським шрифтом, У 1869 — діяв перший на Закарпатті лісопильний завод, 28 серпня 1872 почала працювати ділянка Ужгород — Чоп Угорської Північно-Східної залізниці. 1886 року побудована меблева фабрика «Мундус», 1897-го з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород — Будапешт, а в 1902-му було здано в експлуатацію першу Ужгородську електростанцію.

У той час в місті діяли вісім єврейських синагог, ієшиви, талмуд-тора, три жіночих товариства, єврейська лікарня, будинок престарілих і благодійна їдальня. У 1904 році була зведена велика синагога.

У складі Чехословацької республіки (1920—1939)[ред. | ред. код]

Перша світова війна сповільнила темп розвитку міста. 12 січня 1919 року полк чехословацьких легіонерів зайняв правобережну частину міста, лівобережна ж залишилася під владою Угорщини. А 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки, а Ужгород став адміністративним центром автономного округу ^[7]. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність. Але за Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 року Ужгород передано Угорщині.

У складі Угорщини (1939—1944)[ред. | ред. код]

У 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у Другу світову війну. До кінця 1944 року бої підійшли до Ужгорода. Війна не принесла місту якихось істотних руйнувань, хоча призвела до значних змін у населенні міста. У боях за місто брали участь частини 4-го Українського фронту, які 27 жовтня 1944 року оволоділи Ужгородом.

У 1941 році єврейське населення нараховувало 9576 осіб. 19 березня 1944 року в місто увійшли німецькі війська. Вони заснували юденрат (Єврейська рада) і створили 2 гетто, на цегляному заводі Московіц і на лісопилці Глюк. У травні 1944 року всі євреї були депортовані в Освенцим на 5 різних видах транспорту, згодом вбиті. Вижило лише кілька сотень євреїв^[8].

Радянський період (1945—1991)[ред. | ред. код]

Дата офіційного передання зі складу ЧСР до складу СРСР — 26 червня 1945 року. Новий період приніс у життя краю значні зміни. Зокрема, радянська влада розцінювала край як надважливий військовий плацдарм у центрі Європи за Карпатськими горами, одразу з чотирма державними кордонами (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія).

Загалом на території області на 1990 рік було зосереджено до 200 тисяч військовослужбовців (дані від офіцера зв'язку КДБ СРСР), це, враховуючи, що цивільне населення Закарпаття тоді офіційно нараховувало близько 1 250 000 осіб, було 1/7 всіх людей краю. Враховуючи близькість обласного центру — Ужгороду від держкордону (в деяких місцях міські будинки розміщувалися всього в 200-х метрах від чехословацького кордону), його з одного боку перетворили на закрите місто, а з другого вирішили перетворити на показову вітрину «радянського способу життя».

Для цього місто піддалося індустріалізації. Потреба в спеціалістах на новостворених і перероблених підприємствах створила ще одну проблему — проблему житла. Тому нові житлові райони робилися з розмахом і змінили обличчя міста

где находится, население, язык, водоемыКарта Ужгорода с достопримечательностями на русском языке, карта метро, центра, районов и округов

Я почти ничего не знала об Ужгороде, разве только то, что это город западной Украины. Но прошлой зимой, когда ехала кататься на лыжах в Карпаты, была проездом в этом городе, и признаюсь честно, я недооценивала его. Но обо всём по порядку...

Физико-географическое положение Ужгорода

Для начала, посмотрите на карту. Ужгород находится на западе, возле границы Украины и граничит со Словакией. Это областной город Закарпатской области. И это именно тот случай, когда название административного центра не совпадает с названием области. У города интересное название, а все потому, что он находится на реке Уж.

Ужгород - старый город с многовековой историей, поэтому гуляя по нему вы увидите большое количество великолепных храмов, скульптур и зданий.

В городе много парков и лесов, а в его центральной части насажено много деревьев сакуры, которые цветут в мае и придают городу еще большую красоту.

В Ужгороде слабо развита промышленность. В основном работают предприятия в отрасли машиностроения, деревообрабатывающей, легкой и пищевой промышленности.

Население города невелико - всего около 115 тысяч. Доля украинцев, как и для других городов западной Украины, значительная - около 80%, и разговаривают жители на украинском языке.

Интересные места Ужгорода

Ужгород - это жемчужина Закарпатья. Здесь есть много интересных мест, которые стоит посетить туристам:

• Ужгородский замок. Построен он был еще в средние века. Местные жители расскажут вам легенду, связанную со строительством замка. Согласно ней, дочь хозяина замка полюбила врага, за что отец её замуровал в стенах замка. Сейчас на территории замка находится музей.
• Крестовоздвиженский кафедральный собор считается главной достопримечательностью и визитной карточкой города. Собор построен он в стиле классицизм и необарокко. Архитектура собора впечатляет.
• Музей народной архитектуры и быта. Он находится под открытым небом и представляет собой старинное жилье жителей Закарпатья и предметы их быта. Здесь есть и школа, и кузница, и мельница. Но больше всего мне запомнилась деревянная Свято-Михайловская церковь, в которой мне посчастливилось присутствовать при крещении младенца. Эмоции переполняли, поскольку было ощущение, что я перенеслась на пару веков назад.

Смотрите также

• 
  Где находится мфц по московской области
• 
  Где на карте находится проект дом 2
• 
  Где на клавиатуре находится кнопка восклицательный знак
• 
  Как по кадастровому номеру узнать где находится участок
• 
  Где находится северный ледовитый океан
• 
  Самое глубокое метро в россии где находится
• 
  Где на карте находится пролив магелланов
• 
  Где находится улица нижегородская в нижнем новгороде
• 
  Где находится помпа на рено логан
• 
  Где находится город ухта показать на карте россии
• 
  Где находится в москве центральный архив